Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів.

В затвердженому Міндоходів порядку зазначене, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, певних НК, майно платника податків, що має податковий борг, передається в податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно НК і не має потреби в письмовому оформленні.

Міндоходів наказом від 10.10.2013 г. № 572 затвердило Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів, дія якого поширюється на платників податків-фізосіб (резидентів і нерезидентів), юросіб (резидентів і нерезидентів) і їх відособлені підрозділи, що мають, одержують (передавальні) об'єкти оподатковування або здійснюючі діяльність (операції), що є об'єктом оподатковування відповідно до Податкового кодексу або податкових законів, і на яких покладений обов'язок по сплаті податків, зборів, платежів згідно НК.

Так, право податкової застави виникає у випадку:

- несплати в строки, установлені НК, суми грошового зобов'язання, самостійно певної платником податків у податковій декларації, - від дня, що випливає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати в строки, установлені НК, суми грошового зобов'язання, самостійно певної органом доходів і зборів, - від дня виникнення податкового боргу.

День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, яка ведеться органами доходів і зборів відповідно до законодавства.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, що перебуває в його власності (господарському веденні або оперативному керуванні) у день виникнення такого права й балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 розд. II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків придбає право власності в майбутньому. У випадку якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є менше суми податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Право податкової застави не поширюється на майно, певне підп. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 розд. II НК, на іпотечні активи, що належать емітенту, що і є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою прибутковістю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань по цьому випускові іпотечних сертифікатів з фіксованою прибутковістю, а також на склад іпотечного покриття й грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань по відповідному до випуску звичайних іпотечних облігацій. При цьому право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Повідомлення про виникнення права податкової застави втримується в податковій вимозі, що направляється платникові податків відповідно до вимог ст. 59 розділу II НК.

Крім того, Порядок передбачає наступні законодавчі процедури:

- опис майна, на який поширюється право податкової застави;

- державна реєстрація податкової застави;

- узгодження операцій із заставленим майном;

- припинення податкової застави.

Наказ набуває чинності від дня його офіційного опублікування.