Надання безоплатної правової допомоги.

Надання безоплатної правової допомоги. У будь-якому сучасному суспільстві надання безоплатної правової допомоги - це найважливіший правовий інститут, за допомогою якого забезпечується захист прав та законних інтересів як фізичних, так юридичних осіб, а також суспільства й держави в цілому. Як компонент юридичної практики термін правова допомога широко застосовується в тих або інших формулюваннях у правових актах та юридичній літературі. Однак дотепер це складне й багатогранне правове явище належним чином не визначене.

Надання безоплатної правової допомоги

  Аналіз показує, що надання безоплатної правової допомоги в більшій мірі є терміном міжнародного права й пов'язана з міжнародним співробітництвом різних держав по цивільних і кримінальних справах. У літературі поняття надання безоплатної правової допомоги судячи із контексту багатьох робіт, застосовується або як синонім схожих за змістом термінів, або як широке поняття, яке означає будь-яке сприяння в досягненні якого-небудь блага, надаване на основі діючого права. Усе це спричиняє не тільки зміна первісного змісту терміну правова допомога, але й різноманітне її трактування із різною часткою суб'єктивного підходу залежно від галузі права й суб'єктів застосування. 

  Термін надання безоплатної правової допомоги представляє собою один з видів допомоги (сприяння), надаваної в області права різними суб'єктами, поряд з терміном «допомога», не менш важливу роль відіграє й поняття «правова». 

  Слід звернути увагу, що аналіз юридичних джерел й наукової літератури показує, що замість терміна «правовий» часто використовується термін «юридичний». Дійсно, враховуючи, що слово «юридичний» в українській мові визначається як «той що відноситься до права, правовий», можна припустити, що такі словосполучення як юридична допомога, правова допомога з погляду семантики української мови є схожими й тотожними поняттями. Про це свідчить й та обставина, що ці поняття часто вживаються як синоніми в міжнародних правових актах, законодавстві інших країн, нормативних актах України, у судових справах та науковій літературі. На деяких науковці поняття «юридична допомога», «правова допомога» є різними позначеннями того самого явища, тобто є синонімами. 

  Разом з тим розмежування юридичної й правової допомоги фіксують як міжнародні, так і національні правові акти, що показує неоднозначність цих видів діяльності. Стаття 14 «Правова допомога і юридична консультація» Європейської конвенції про здійснення прав дітей ETS № 160 (Страсбург, 25 січня 1996 р.) установлює: «У тих випадках, коли внутрішнім законодавством передбачено надання безоплатної правової допомоги або юридична консультація для забезпечення інтересів дітей у процесі судочинства положення, що відповідають, законодавству застосовуються відносно питань, розглянутих у статтях 4 і 9». У літературі юридичну й правову допомогу найчастіше розрізняють друг від друга, відзначаючи можливість одержання юридичної допомоги за кордоном з необхідністю залучення механізмів міжнародної правової допомоги. 

  Подібне розмежування цих понять пояснюється тим, що термін «юридичний» — це запозичене, іноземне слово, яке походить від латинського — “juridicus”. На думку деяких учених, термін правова допомога з’явився в Радянському союзі в процесі розвитку юридичної професії, юридичної науки, юридичної освіти, з копіюванням при цьому багатьох рис західної правової традиції. У більшій мірі поняття «юридичний» пов'язане із професійною діяльністю юристів і призначений для підготовки юристів, працівників юстиції, пов'язаний із правом, правознавством, правовий, пов'язаний із роботою юриста, юристів. Виходячи із цих обставин, випливає, що слово «юридичний» знадобився в українській мові не як рівнозначний уже наявному терміну «правовий» і не як виведений зі значення «судовий», а для позначення чогось нового, пов'язаного з появою юристів-професіоналів. 

  Слід зазначити, що поняття «юридичний» припускає не тільки діяльність юристів, яка в юриспруденції йменується процесуальною, але й спричиняє тісний зв'язок із правом, законністю, порядком, правовими засобами. 

  Це стосується органів внутрішніх справ і подібних організацій, що забезпечують захист прав, законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Тільки будучи «зв'язаними правом», правоохоронні органі й правозахисні організації можуть діяти адекватно потребам суспільства, а держава — відповідати своєму історичному призначенню і розбудовувати правову державність. 

  Таким чином, надання безоплатної правової допомоги визначене природою терміна «правовий» та пов'язана з ідеєю справедливості, правди, правильності, законності. 

Надання безоплатної правової допомоги поруч!